Нічна тиша у Кривому Розі перервалася потужним вибухом — ворог атакував місто балістичною ракетою «Іскандер-М». Удар прийшовся по житловому сектору та цивільній інфраструктурі, залишивши по собі вибиті шибки, понівечені авто та наляканих людей, які вже вкотре змушені латати свої понівечені домівки.
Ранок на місці «прильоту» почався не з кави, а з гуркоту розбитого скла та прибирання будівельного сміття. За попередніми підрахунками, вибухова хвиля та уламки пошкодили десять приватних будинків та сім багатоповерхівок. Окрім житлового фонду, під вогонь потрапили адміністративні будівлі, заклади освіти, культури та спортивний об’єкт.
Для Тетяни та її чоловіка Олександра ця ніч стала другим днем народження. Коли ракета влучила поблизу, вони спали у кімнаті на першому поверсі. Від важких травм їх врятували три ковдри, диван та високий паркан, який прийняв на себе основний удар хвилі. Проте будинок тепер нагадує решето — рами повилітали разом із дверима.
- Пошкоджено сім багатоквартирних та десять приватних осель.
- Понівечено об’єкти бізнесу, гаражі та понад десять автівок.
- Зафіксовано руйнування навчальних закладів та адміністративних споруд.
- На місці працюють аварійні служби через запах газу в житлових будинках.
Попри шоковий стан, мешканці намагаються зберігати спокій. Олександр розповідає, що це вже близько десятий вибух у цьому районі, але настільки близько прилетіло вперше. Одна з автівок подружжя перетворилася на купу металобрухту, але чоловік лише зітхає: «Головне, що всі цілі».
Не менш складна ситуація і в багатоквартирному секторі. Катерина, чия квартира зараз перебуває на стадії ремонту, прийшла оглянути наслідки. Лоджія, яку посікло під час минулих атак, тепер вибита повністю. Сусіди скаржаться на пошкоджені дахи, а у під’їздах працюють газовики, аби запобігти вибуху через можливі витоки.
«Вікно, повністю вся рама, прилетіло на нас. Склом трішки посікло обличчя, але я навіть не відчула. Прокинулася, коли все почало сипатися. Десь подівалися чотири коти наші, перелякалися», — ділиться пережитим Тетяна.
Попри руйнування та відсутність вікон, більшість мешканців відмовляються покидати свої домівки. Люди забивають віконні отвори плівкою та ковдрами, намагаючись зберегти тепло від уцілілого опалення. Міські служби допомагають з вивозом сміття та будматеріалами, аби місто якнайшвидше повернулося до життя після чергового воєнного злочину.