Дві такси, Аза та Манюша, стали живими символами трагедії домашніх тварин, яких господарі залишили напризволяще під час евакуації. Волонтери вивезли їх із найгарячіших точок — прифронтового Покровського та Оріхова — і тепер зоозахисниця Яна Русіна намагається повернути виснаженим собакам жагу до життя.
Історія десятирічної Ази вражає своєю жорстокістю. Власники, тікаючи від обстрілів, зачинили собаку разом із трьома іншими псами в будинку без краплі води та їжі. Коли волонтери дісталися оселі, одна тварина вже загинула від голоду. Решта собак перебували у критичному стані.
«Їм лишили кашу, але був дуже лютий мороз, і каша просто змерзла, вони не могли її навіть погризти. Це не виття було, це реально був плач, неможливо було вийти з кімнати. Гризлись стіни, гризлись двері. Ось настільки був великий страх бути покинутим знову», — згадує Яна Русіна.
Через тривале голодування Аза спочатку виявляла агресію до інших тварин, намагаючись захистити кожну крихту їжі. Наразі вона проходить курс лікування вух та відновлює нормальну вагу.
Дорога крізь КАБи та порятунок у замерзлому полі
Рятувальні місії в райони поблизу Покровського стають дедалі небезпечнішими. Шляхи прострілюються ворожими FPV-дронами, а по селах постійно б’ють керованими авіабомбами. Одна з волонтерок, рятуючи тварин, навіть не одразу помітила, що її автівка посічена залишками оптоволокна від дронів.
Інша підопічна притулку, Манюша з Оріхова, пережила не менше жахіття. Після того як власники покинули її з цуценям на подвір’ї, у будинок влучила ракета. Налякані собаки тиждень виживали у відкритому полі під час лютих морозів. Коли Манюшу нарешті евакуювали, вона була настільки виснажена та залякана, що перші п’ять днів не могла навіть підвестися.
Сьогодні стан Манюші та Ази поступово стабілізується:
- цуценят Манюші готують до відправки в Іспанію;
- сама Манюша проходить антибактеріальну терапію через хворобу, отриману в полі;
- Аза майже не відходить від своєї нової подруги по нещастю.
Яна Русіна визнає: знайти нові родини для літніх собак, які пройшли через пекло війни та зраду власників, надзвичайно важко. Проте волонтерка не втрачає надії, що знайдеться хтось, хто зможе подарувати Азі та Манюші спокійну старість у любові.