Роман, 38-річний захисник із Дніпропетровщини, проходить шлях відновлення, який багато хто назвав би неможливим. Після підриву на дистанційній міні влітку 2025 року він втратив обидві ноги, руку та майже повністю позбувся зору, проте сьогодні чоловік уже вчиться ходити на навчальних протезах.
До великої війни Роман працював водієм навантажувача. Його бойовий шлях розпочався з перших годин вторгнення: спочатку ТрО, згодом – підрозділ охорони, а згодом – створення ударної групи аеророзвідки. Він не лише нищив ворога FPV-дронами, а й доставляв «пташками» воду та ліки побратимам. Фатальний обстріл стався 8 червня під час ротації. Один боєць загинув, Роман із товаришем залишилися на позиціях ще на десять діб. Під час розвідки стежки евакуації спрацював вибуховий пристрій. Навіть стікаючи кров’ю, Роман підбадьорював побратима, щоб той не впав у ступор, поки чекали на порятунок під прицілом ворожих безпілотників.
Військовий про лікування в реабілітаційному центрі Дніпра
За спиною в захисника вже понад 12 операцій. Зараз у реабілітаційному центрі з ним працює ціла команда фахівців. Щоденна програма відновлення включає:
- заняття з фізичної терапії для зміцнення верхніх кінцівок;
- ерготерапію та ультразвукові процедури для розм’якшення рубців;
- вертикалізацію – критично важливий етап після подвійної ампутації ніг;
- роботу з лайнерами та протезами.
Результати вражають. Завдяки професійності медиків вдалося зняти набряк зі зшитої руки та, що найголовніше, суттєво знизити інтенсивність фантомних болів. Роман, який бачить лише на 4 % одним оком, уже змінив опору на брусах на одну канадську тростину. Його дружина Яна постійно поруч: вона навчилася професійно допомагати чоловіку з амуніцією, що значно пришвидшує підготовку до занять.
“Насамперед – величезна подяка медикам, які надавали допомогу, та побратимам Романа – саме вони врятували йому життя там, на полі бою”, – ділиться Яна.
Зараз родина та лікарі чекають на виготовлення постійних функціональних протезів. Це дозволить Роману зробити наступний крок до повноцінного пересування та самостійності після майже трьох років самовідданої служби та важкого випробування неволею власного тіла.