Для Катерини війна перестала бути чимось далеким у той момент, коли російські чоботи переступили поріг її рідного дому на Миколаївщині. Сьогодні вона — операторка важкого дрона-бомбардувальника Vampire у складі 128-ї окремої важкої механізованої бригади «Дике поле». Її зброя — багатофункціональний безпілотник, а її мотивація — обіцянка, дана самій собі ще під час ворожих обшуків.
Шлях жінки до війська розпочався з деокупації. Два тижні, проведені в захопленому селі, стали часом болісного прозріння. Катерина згадує закатованих односельців, заміновані будинки та розтяжки, які доводилося знімати її кумові. Найбільшим потрясінням став обшук у хаті, куди щойно повернулася сестра з немовлям.
«Я дивилася їм в очі, коли вони були у нас в селі. Ще тоді сказала, що буду мститися. І за свого племінника, і за те, що взагалі всі діти переживають цю війну через них», — зізнається військова.
Від мрії про медицину до штурвалу важкого бомбера
Спершу Катерина бачила себе бойовою медикинею. Проте чоловік, який також перебуває у лавах Збройних Сил, переконав її обрати безпілотну авіацію, вважаючи це відносно безпечнішою справою. Після рекрутингу до 128-ї бригади у червні 2025 року жінка опанувала потужну техніку. За її словами, «Вампір» підкорив її своєю силою та солідністю, до того ж він виявився простішим у керуванні за FPV-дрони.
Спектр завдань операторки доволі широкий:
- Знищення ворожих укриттів, бліндажів та підвалів.
- Дистанційне мінування територій.
- Доставка провізії побратимам на передову.
- Пряме бомбардування позицій окупантів, що є пріоритетним напрямком.
Баланс між воїном та дівчиною в умовах бліндажів
Призвичаїтися до суворого армійського режиму було непросто, проте зараз Катерина навчилася цінувати кожну хвилину відновлення. Найкращим ліками від стресу для неї є розмови з чоловіком. Навіть перебуваючи у різних бліндажах, вони створюють власний простір, де «наче й нема війни».
Важливим для бійчині залишається і збереження власної ідентичності. У вільні дні вона обов’язково знаходить час на манікюр та «дівчачі процедури». Як зазначає сама Катерина, погляд на доглянуті нігті посеред поля допомагає їй відчувати, що вона досі залишається дівчинкою, а не перетворилася цілком на сувору машину війни.