Олександр Водовіз, керівник офісу генерального директора Групи Метінвест, розповів про потенційні виклики для української промисловості, які виникнуть через запровадження Механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM). Він також звернув увагу на труднощі, пов’язані з доступом до фінансування з боку Європи та необхідність впровадження прозорої системи торгівлі квотами на викиди вуглецю. Це питання обговорювалось під час конференції «На шляху інтеграції: діалог уряду та бізнесу заради членства України в ЄС», яка відбулась у Києві.
Вплив CBAM на промисловість України
Конференція об’єднала представників урядів України, ЄС, бізнесу та міжнародних партнерів для обговорення основних викликів та можливостей європейської інтеграції. Захід організували Київська школа економіки за підтримки Офісу віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та фінансової підтримки Швеції.
Олександр Водовіз став учасником панелі «Промислова трансформація України: як інтеграція до ЄС змінює правила гри». Він підкреслив, що для Європи декарбонізація є інструментом захисту власного ринку, а не лише турботою про навколишнє середовище.
Декарбонізація та введення CBAM
Згідно з новими регуляціями ЄС, з 2024 року ухвалено понад десять актів щодо CBAM, який вступить у силу 1 січня 2026 року. Європейський Союз визначає допустимі рівні викидів CO2 для різних видів продукції та механізм розрахунку податку, якщо ці ліміти будуть перевищені для товарів, що імпортуються до ЄС.
Згідно з дослідженням Ernst & Young та Федерації роботодавців України, впровадження CBAM в Україні призведе до скорочення ВВП на 5% вже з наступного року, а до 2030 року цей показник може знизитись до 10%. Олександр Водовіз зазначив, що це стане серйозним ударом для української економіки. Він закликав уряд шукати способи відтермінувати запровадження податку, оскільки в умовах війни це буде ще однією економічною проблемою.
Пріоритети для української промисловості
Водовіз звернув увагу на те, що європейські металургійні підприємства вже отримують мільярдні гранти на декарбонізацію та приведення своїх виробничих процесів у відповідність до екологічних стандартів ЄС. За словами Водовіза, Україна не має подібних можливостей і не може конкурувати з європейськими країнами в цьому аспекті.
Він запропонував відтермінувати введення CBAM хоча б на п’ять років, сподіваючись, що таке рішення стане можливим.
Квоти на викиди вуглецю: що важливо для України
Керівник офісу генерального директора Метінвесту зазначив, що Європейський Союз вже працює над механізмом торгівлі квотами на викиди CO2. Підприємства сплачують від 100 до 120 євро за кожну тонну CO2. Також існують безкоштовні квоти, які отримують металургійні заводи та інші підприємства хімічної промисловості.
Україна вже зробила перші кроки в цьому напрямку — було запроваджено моніторинг та звітність щодо викидів парникових газів. Наступним етапом повинно стати створення системи торгівлі квотами.
«Нас непокоїть ідея створення фонду, куди підприємства будуть перераховувати кошти, а потім хтось їх розподілятиме на декарбонізацію. Ми виступаємо за прозорі механізми інтеграції з європейською системою торгівлі квотами, де гроші, сплачені за викиди, повертаються підприємствам для підтримки їхніх екологічних ініціатив», — підкреслив Олександр Водовіз.