Рустам, військовий із Дніпра, отримав тяжкі поранення під час атаки дрона РФ. Ліва нога була відірвана до коліна, права — переламана, додалося наскрізне поранення тазу, контузія та пошкодження обох барабанних перетинок. Він поділився історією реабілітації та першого успішного досвіду ходьби на протезі.
«Коли мене вивезли зі штабу в Петропавлівку, а потім до Дніпра, лікарі зібрали цілий консиліум. Мені чесно пояснили ризики: або я мертвий із коліном, або живий без нього. Я сказав: ріжте… Після прибуття реабілітація почалася відразу», — згадує Рустам.
Спершу були фантомні болі, безсонні ночі та панічні атаки. «Найважче було вечорами, коли перед очима поставав момент влучання дрона. Я постійно думав, що міг зробити інакше: піти пішки, не їхати, вистрибнути з причепа, вистрілити в дрон… Коротше, гриз себе», — каже ветеран.
Рустам підкреслив, що однією з головних помилок було очікування швидкої реабілітації: «Думав, що за два-три місяці зможу бігати. Це було нереально».
Найяскравіший момент, який він запам’ятав:
«Коли на протезі вперше став вертикально. Мій зріст 1,80 м, і я наче повернув його — на мене не дивилися згори. Голова крутилася, але всередині ставало легше… Протез я отримав восени 2024 року, а без милиць пройшов перші метри після Нового року».
Реабілітаційна команда постійно підтримувала його, а терпіння дружини допомогло адаптуватися до нових обставин. Зараз Рустам повернувся до роботи та водить машину.
«Спершу важко було цілий день у протезі, приходив і засинав. За місяць-два втягнувся: ранки, обід, вихідні… Знову є ритм, знеболювальні поступово прибрав. Тим, хто на початку шляху реабілітації, скажу: будьте терплячими. Буде боляче, потрібні зусилля і час. Але у вас все вийде!»
Історія Рустама є прикладом витримки та відновлення після важких бойових поранень, демонструючи, що життя продовжується навіть після критичних травм.