Українська сталеливарна промисловість стоїть на порозі масштабних змін — перехід на виробництво сталі з мінімальними викидами вуглецю стає неминучим кроком для інтеграції країни до європейського ринку. Від екологічної трансформації залежить не лише майбутнє галузі, а й доступ до фінансових і технологічних ресурсів ЄС.
Як зазначає GMK Center, здійснити декарбонізацію власними силами українські заводи не зможуть, особливо в умовах війни. Саме тому підтримка європейських партнерів через фонди, кредити та технологічні альянси є ключовим фактором успіху.
Наразі лише два підприємства в Україні працюють за електросталеплавильною технологією EAF — «Інтерпайп Сталь» у Дніпрі та «Дніпроспецсталь» у Запоріжжі. Їхні показники викидів CO₂ є одними з найнижчих у країні: від 1,3 до 1,7 тонни на тонну продукції, що відповідає сучасним європейським стандартам «зеленої» сталі.
Водночас великі інтегровані комбінати — «АрселорМіттал Кривий Ріг», «Запоріжсталь», «Каметсталь» (група «Метінвест») та Дніпровський метзавод (DCH) — досі працюють на доменних печах із середнім рівнем викидів близько 2,3 т CO₂ на тонну сталі. Усі вони планують поступово перейти на електросталеплавильну модель.
«Запоріжсталь» уже готує будівництво електросталеплавильного комплексу (ЕСПК) потужністю до 3,8 млн т на рік. «Каметсталь» розробляє проєкт аналогічного комплексу на 3,2 млн т, а ДМЗ працює над власним ЕСПК. Очікується, що ці проєкти стартують після завершення війни, коли промисловість перейде до етапу відновлення.
Ще одним напрямом розвитку є створення низьковуглецевої сировинної бази. Оскільки запасів металобрухту в Україні недостатньо, майбутні EAF-заводи потребуватимуть DRI та HBI — залізорудних продуктів прямого відновлення. «Метінвест» уже планує будівництво двох DRI-модулів потужністю по 2,5 млн т на рік, а також спорудження двох сонячних електростанцій сумарною потужністю 37 МВт. Свою СЕС на 40 МВт має намір звести і DCH.
Водночас «Інтерпайп» уже досяг відчутних результатів — підприємство збільшило частку «зеленої» енергії з 7% до 28%, що дозволило скоротити викиди Scope 2 удвічі. До 2030 року компанія планує знизити рівень викидів СО₂ ще на чверть у виробництві труб і коліс.
Уряд України в межах Plan Ukraine Facility також розробляє заходи для розвитку відновлюваної енергетики — розширення сонячних і вітрових потужностей та добудову енергоблоків Хмельницької АЕС. Це має забезпечити промисловість стабільними обсягами екологічно чистої електроенергії.
Українська сталь поступово стає частиною європейського “зеленого” переходу, а успішна модернізація галузі відкриє шлях до нових ринків і партнерств після перемоги.

