Український парламент зробив перший крок до виведення доходів із цифрових платформ із тіні. У першому читанні депутати підтримали доопрацьований законопроєкт №15111-д, який запроваджує прозорі механізми звітності для тих, хто заробляє через онлайн-сервіси. Рішення підтримали 234 народні обранці.
Новації спрямовані на адаптацію українського законодавства до стандартів ЄС та ОЕСР. Тепер оператори цифрових майданчиків стануть сполучна ланка між користувачем та фіскалами. Вони будуть зобов’язані ідентифікувати своїх клієнтів і раз на рік автоматично передавати дані про їхні доходи до Податкової служби. Це стосується широкого спектра послуг:
- продажу товарів;
- надання різноманітних послуг;
- оренди житлової та комерційної нерухомості;
- прокату транспортних засобів.
Рада підтримала податок для цифрових платформ: що зміниться
Для пересічних громадян та самозайнятих осіб передбачено лояльний податковий режим: 5% безпосередньо податку та 5% військового збору. Проте існують чіткі критерії для його застосування. Скористатися ним зможуть повнолітні особи без найманих працівників, чия діяльність на платформі не є основною і не пов’язана з підакцизними товарами. Верхня межа річного доходу для таких пільговиків становить 834 мінімальні зарплати — приблизно 7,2 млн грн.
«Це доопрацьований текст, який ми значно доопрацювали. Зараз він не стосується вживаних товарів, немає спецрахунків та доступу до банківської таємниці», — пояснив особливості документа народний депутат Ярослав Железняк.
Законодавці також подбали про дрібних продавців. Встановлено поріг, нижче якого податок не стягуватиметься: якщо річний виторг від продажу товарів не перевищує суму, еквівалентну 2000 євро, платити державі не доведеться. У випадках перевищення лімітів роль податкового агента візьме на себе сама платформа — вона самостійно нарахує та сплатить збір за користувача.
Ця реформа — не просто внутрішня ініціатива, а критична умова співпраці з Міжнародним валютним фондом. Виконання цих забов’язань відкриває Україні доступ до нової програми фінансування обсягом 8,1 млрд доларів, розрахованої до 2029 року. Таким чином, легалізація цифрових доходів стає важливою частиною фінансової стабільності всієї країни.

