20 лютого Україна схиляє голови, вшановуючи пам’ять 107 Героїв Небесної Сотні. Серед тих, хто поклав життя за європейський вибір нації, був і 20-річний мешканець Дніпропетровщини Сергій Нігоян, чия загибель 22 січня 2014 року стала однією з перших трагічних сторінок Революції Гідності.
Сергій був єдиною та довгоочікуваною дитиною в родині вірмен, які колись втекли від війни в Нагірному Карабасі, аби знайти мир у селі Березнуватівка. Батько героя, Гагік Нігоян, згадує: син поїхав до столиці таємно. Рідні дізналися про його рішення вже з телефонного дзвінка з Києва. Попри вмовляння повернутися, хлопець виявив залізну волю.
«Він казав, що буде стояти до кінця. Хоч через кров, але буде до кінця стояти», — розповідає батько про останню волю сина.
День Революції Гідності: спогади про загиблого на Майдані Сергія Нігояна
Гагік Нігоян зізнається, що мав тривожне передчуття. Останній раз він чув голос сина о пів на другу ночі в день трагедії. Кілька годин сну — і телевізійні новини підтвердили найгірші побоювання: Сергій загинув від вогнепального поранення під час сутичок на вулиці Грушевського. Сьогодні батько вважає вчинок сина справжнім мужнім проявом, хоча з болем констатує: Сергій міг би стати зовсім іншою людиною, якби доля розпорядилася інакше.
Однокласниця Сергія, Ірина Березовська, пам’ятає його як людину із надзвичайно загостреним почуттям справедливості. Попри певну замкнутість, хлопець завжди був запальним, коли йшлося про відстоювання правди. Його інтерес до політики у старших класах зробив рішення піти на Майдан очікуваним для друзів.
- Сергій виконував обов’язки охоронця на барикадах.
- Він до останнього залишався на своєму посту.
- Головною мотивацією вважав те, що «страшно нічого не робити».
Пам’ять про героя тепер живе у стінах його рідної школи, де облаштували музей. Серед експонатів — особисті речі Сергія та символи київських барикад:
- бруківка, привезена безпосередньо з місця його загибелі;
- захисні щити, які передали побратими-майданівці;
- меморіальна табличка на будівлі навчального закладу.
Сьогодні Березнуватівка стала місцем останнього спочинку Сергія Нігояна. Його родина, попри важку втрату, продовжує жити заради пам’яті про сина, який став символом боротьби за гідність для всієї країни.