Український скелетоніст Владислав Гераскевич перетворив свій виступ на Олімпійських іграх в Італії на потужний маніфест проти агресії. Хоча атлет не виборов нагороди, світ визнав його «чемпіоном без медалі» за сміливе нагадування про ціну війни, яку платить український спорт.
Спортсмен вийшов на лід у шоломі, на якому зображені 22 портрети тих, хто більше ніколи не вийде на старт. Це діти, титуловані призери та тренери. Усі вони загинули внаслідок російського вторгнення. Поки Владислав готувався до заїздів, надійшла звістка про дозвіл Міжнародного паралімпійського комітету росіянам використовувати свій прапор на іграх, що викликало різку реакцію атлета.
«Ситуація абсурдна: російські військові будуть під прапорами в європейській Італії, яка начебто не підтримує цю війну. Мертві не говорять, і ми маємо бути їхніми голосами», – заявив Владислав Гераскевич.
Історія створення та обличчя, що дивляться з пластику
Унікальний «Шолом пам’яті» створювався в екстремальних умовах на київській Троєщині. Художниця Ірина Проць працювала при температурі 8 градусів через відсутність опалення після обстрілів. За три дні вона мала відтворити обличчя людей, чиї долі обірвалися занадто рано. Серед них – п’ятеро дітей, для яких спорт був усім життям.
На шоломі зображені юні таланти:
- Вікторія Івашко (9 років) – дзюдоїстка, загинула біля зачиненого укриття в Києві.
- Катерина Дяченко (11 років) – гімнастка, вбита у власному домі в Маріуполі.
- Назар Зуй (13 років) – боксер, став жертвою авіабомби.
- Аліна Перегудова (14 років) – перспективна важкоатлетка із Маріуполя.
- Марія Лебідь (15 років) – танцюристка, чиє життя забрала ракета у Дніпрі.
Окреме місце займає портрет фігуриста Дмитра Шарпара, який загинув під Бахмутом у 25 років. Він пішов на фронт добровольцем, залишивши свої ковзани партнерці Анастасії Побіженко в надії на повернення. Загалом Росія вбила вже 660 українських представників спорту. До списку на шоломі також увійшли біатлоніст Євген Малишев, фехтувальник Федір Єпіфанов, легкоатлет Володимир Андрощук та багато інших.
Владислав Гераскевич нагадав олімпійській спільноті, що справжній мир неможливий, доки агресор намагається відбілити свою репутацію через спорт. Його шолом став німим, але пронизливим докором усій системі, яка допускає вбивць до міжнародних арен.