Залежність від електронних пристроїв може виникати вже у ранньому дитячому віці. Психологиня Олена Пуліна-Лозинська зазначає, що причиною цього стає так званий «швидкий дофамін» – гормон задоволення, який виділяється під час перегляду відео чи гри.
Далі подано її пряму мову.
Щодо допустимого часу перед екранами, фахівчиня нагадує про рекомендації ВООЗ. Немовлятам і дітям до 2 років користуватися будь-якими екранами не можна зовсім, оскільки мозок ще не готовий до такого навантаження. Для віку від 3 до 5 років норма становить одну годину на добу, але не суцільним переглядом. А дітям 5–10 років дозволяється 1,5–2 години на день.
Психологиня підкреслює, що важливо відрізняти справжню залежність від простого перебування дитини поруч із гаджетом. Якщо в неї є можливість провести час із батьками – пограти, прогулятися або зайнятися чимось разом – вона не обере пристрій. Однак залежністю стає ситуація, коли світ на екрані стає значно важливішим за реальність, виникає постійний потяг до гаджета та втрачається контроль над кількістю проведеного часу.
Фахівчиня порівнює це явище з іншими типами залежностей.
Щоб діти не проводили весь вільний час за екранами, Пуліна-Лозинська радить батькам бути поруч, багато розмовляти, пояснювати можливу шкоду. Ознаками проблеми можуть бути роздратування підлітка, неконтрольований потяг до екрана або спроби щось приховати. У таких випадках варто звернутися до психолога, адже проконтролювати все, що відбувається в інтернеті, неможливо.
За словами психологині, батьки відповідають за те, щоб у родині було цікаве життя поза гаджетами, і якщо діти не бачать дорослих постійно з телефонами в руках, вони менш схильні до формування залежності.