Понад вісім десятків правозахисних і громадських організацій публічно звернулися до голови Верховної Ради Руслана Стефанчука із закликом суттєво доопрацювати проєкт оновленого Цивільного кодексу України № 15150. У центрі критики – можливе звуження базових прав людини та відхід від європейських стандартів.
Документ, який парламент уже підтримав у першому читанні наприкінці квітня, викликав хвилю застережень одразу в кількох середовищах – від юристів і бізнесу до медіаекспертів. Основний аргумент критиків – баланс між приватним регулюванням і публічними інтересами у проєкті зміщено таким чином, що це може вплинути на свободу слова та прозорість даних.
Попередження про можливе звуження прав і свобод
У зверненні правозахисників наголошується, що низка положень проєкту не відповідає сучасним європейським підходам у сфері захисту прав людини. Йдеться про свободу вираження поглядів, гендерну рівність, недискримінацію та інші базові принципи.
Окремі норми, за оцінкою підписантів, створюють ризик реального звуження вже існуючих прав громадян. Саме тому спільнота підготувала пакет пропозицій і правок, які мають бути враховані під час доопрацювання документа, щоб привести його у відповідність до принципу верховенства права.
Свою позицію також озвучили в Інституті масової інформації (ІМІ), звернувши увагу на потенційно небезпечні зміни у сфері медійного права.
“Зокрема, розширення права на спростування, права на відповідь та права на забуття у медіа прямо конфліктують та надмірно звужують право на свободу слова”, – наголошують в ІМІ.
Фактично, йдеться про ризик посилення юридичного тиску на медіа через нові або розширені механізми вимоги видалення чи спростування інформації.
Дискусія навколо відкритості даних і першого читання законопроєкту
Ситуація навколо № 15150 загострилася ще після 28 квітня, коли Верховна Рада підтримала проєкт Цивільного кодексу за основу. Вже тоді він отримав критику через потенційний вплив на правову систему та регулювання інформації.
Експерти YouControl заявили, що запропоновані зміни можуть мати довгострокові наслідки для прозорості держави та антикорупційної інфраструктури.
“У прагненні осучаснити Цивільний кодекс та наблизити його до європейських стандартів законодавці припустилися серйозної помилки, змішавши приватне життя з публічною звітністю. Прийняття проєкту №15150 в нинішній редакції без урахування специфіки відкритих даних скасує презумпцію відкритості державних реєстрів. Це відкине Україну на 10 років назад у сфері прозорості та протидії корупції”.
Таким чином, критики законопроєкту бачать у ньому не лише технічне оновлення цивільного права, а потенційно масштабну зміну підходів до доступу до інформації, роботи медіа та взаємодії держави з громадянами.
Правозахисні організації наполягають: подальший розгляд документа має супроводжуватися суттєвим переглядом проблемних норм, аби уникнути звуження прав і втрати вже досягнутих стандартів відкритості та публічності даних.