Човникова станція у парку імені Федора Мершавцева перетворилася на центр тяжіння для мешканців міста. Причиною ажіотажу стали десятки лебедів, які обрали цю локацію для зупинки. Криворіжці масово приходять помилуватися граційними птахами, проте їхня надмірна турбота викликає серйозне занепокоєння у фахівців.
Головна проблема полягає у традиційних «частуваннях». Хліб та булки, які люди приносять птахам, є фактично повільною отрутою для дикої природи. Експерти Держпродспоживслужби попереджають: такі вироби позбавлені поживної цінності та провокують небезпечні запалення травної системи. Більш того, невідповідний раціон викликає деформацію кістяка, відому як синдром «крила ангела».
«При тривалому неправильному раціоні може спричинити синдром «крила ангела» — деформацію крил, коли вони не прилягають до тіла. Такий стан часто невиліковний, і птах втрачає здатність літати», — застерігають у Головному управлінні Держпродспоживслужби.
Для лебедя втрата здатності до польоту — це смертний вирок. Якщо річка замерзне, птах не зможе переміститися на іншу водойму. Крім того, залишки хліба забруднюють Інгулець та Саксагань: вони бродять у воді, сприяючи розмноженню бактерій та небажаному «цвітінню» річок.
Чим можна годувати лебедів — і чи варто взагалі
Фахівці наголошують, що втручатися в життя дикої природи варто лише під час екстремальних морозів. Якщо ж ви все – таки вирішили підгодувати птахів, слід використовувати лише безпечні продукти:
- суміші зерна (пшеницю, овес або кукурудзу);
- дрібно нарізані овочі, як – от листя салату чи відварену картоплю без солі;
- спеціалізований корм для водоплавних птахів.
Важливо кидати їжу безпосередньо у воду. Годування з рук створює зайвий стрес для зграї та підвищує епізоотичні ризики. Зрештою, найкраща допомога — це мінімальне втручання. Чим менше уваги з боку людей отримують лебеді, тим природнішою залишається їхня поведінка та успішнішою буде подальша міграція.