Росія, за оцінками українського керівництва, одночасно вибудовує два сценарії тиску – літню спробу активізації на фронті та зимову кампанію ударів по енергетиці. Найбільше занепокоєння в Києві викликає не сам факт наступальних планів, а зовнішній контекст, у якому вони можуть реалізуватися.
Під час нещодавньої зустрічі у Єревані президент України Володимир Зеленський обговорював із європейськими лідерами та генсеком НАТО Марком Рютте ризики найближчих місяців. За даними журналістів Bloomberg, Київ прямо попередив союзників: Росія може спробувати скористатися глобальним перерозподілом уваги Заходу, зокрема через напруженість на Близькому Сході.
Йдеться не лише про фронт. Україна вважає, що ключовою метою Кремля залишається виснаження систем протиповітряної оборони перед зимовим періодом, коли атаки на енергетичну інфраструктуру традиційно стають масованими.
Зимова пастка для ППО і ставка на глобальні конфлікти
У Києві припускають, що російське керівництво може розраховувати на зменшення доступності американських ракет-перехоплювачів, якщо Вашингтон буде змушений переорієнтовувати ресурси на інші кризи. Така логіка, за оцінкою української сторони, створює додатковий ризик саме напередодні холодного сезону.
Особливе занепокоєння викликає сценарій, у якому Україна залишиться з обмеженим запасом засобів ППО під час пікових зимових ударів. Саме тому Київ наполягає на прискоренні постачань і фінансуванні систем захисту критичної інфраструктури вже зараз, а не ближче до опалювального сезону.
Європейським партнерам пропонується активніше залучатися до закупівлі американських систем Patriot через окремі фінансові механізми. Причина проста – альтернативні рішення, як визнають у Києві, не здатні повністю перекрити загрозу балістичних атак.
«Нам потрібно допомогти одне одному підготуватися до зими та впоратися з енергетичними викликами», – наголосив Володимир Зеленський, підкресливши, що затримки з ППО в травні можуть обернутися критичними наслідками взимку.
Фронт, де маневри стають видимими за секунди
На полі бою ситуація також змінюється. Українська сторона описує нинішню лінію фронту як майже статичну зону, де масштабні маневри стали вкрай ризикованими через розвиток безпілотних технологій. Будь-який рух техніки швидко фіксується і може бути уражений ще на підходах.
Попри це, Росія продовжує зазнавати значних втрат, не досягаючи стратегічних проривів. Водночас Україна намагається діяти асиметрично – зокрема завдаючи ударів по об’єктах у глибокому тилу РФ, включно з промисловими та енергетичними цілями далеко за Уралом.
Та навіть такі операції не змінюють базового розрахунку Києва: ризик масованих повітряних атак залишається високим, особливо напередодні холодного сезону, коли Росія традиційно посилює тиск на енергетичну систему.
Енергетична система і прискорена підготовка до зими
В Україні вже почали готуватися до наступного опалювального сезону раніше, ніж зазвичай. Причина – значні пошкодження енергетичної інфраструктури та потреба у швидкому відновленні критичних об’єктів.
Ремонтні роботи ускладнюються не лише масштабами руйнувань, а й необхідністю додаткового захисту об’єктів. Інженерні рішення мають враховувати ризик повторних ударів, що вимагає більше ресурсів і підтримки міжнародних партнерів.
Окремо обговорюється розвиток технологій боротьби з дронами у співпраці з ЄС. Проте частина західних партнерів визнає, що такі проєкти потребують часу, тоді як ситуація на фронті та в енергетиці вимагає швидких рішень уже зараз.
У цьому контексті Україна також розглядає варіанти диверсифікації систем ППО, включно з потенційними закупівлями корейських комплексів, які можуть доповнити існуючі рішення та посилити захист від маневрової балістики.