Гірничо-металургійний комплекс (ГМК) залишається опорою української економіки — у 2024 році він забезпечив 7% ВВП та 15% експорту товарів. Та водночас галузь стоїть перед загрозливими викликами, які можуть підірвати не лише її відновлення, а й довгострокову конкурентоспроможність України на глобальному ринку.
Людський фактор: криза кадрів на тлі війни
Мобілізація забрала до 20% працівників із металургійних підприємств. У країні, де кожне велике підприємство перебуває у фокусі військової уваги, працівники побоюються за свою безпеку та стабільність. Зміни до законодавства і страх мобілізації змушують звільнятися навіть досвідчених фахівців.
Підприємства намагаються заповнити прогалини жінками, ветеранами та людьми старшого віку, однак цієї ініціативи замало. Дефіцит кваліфікованої робочої сили вже сьогодні уповільнює виробництво. Якщо тенденція збережеться, це може завдати серйозного удару по темпах зростання всієї економіки.
Зовнішні загрози: російський метал і дорожча логістика
Поки українські компанії борються за виживання, ЄС продовжує імпортувати метал з Росії — у січні-лютому 2025 року на суму понад €535 млн. Українська ж продукція залишається менш конкурентною через подорожчання логістики, перебої в експорті через морські коридори та загрозу підвищення тарифів на залізничні вантажні перевезення на 35–40%.
“Через підвищення тарифів ГМК може щорічно втрачати до $1,6 млрд експортних надходжень до 2030 року”, — прогнозують у GMK Center.
Погляд у майбутнє: «зелена» перспектива і мільярдні інвестиції
Незважаючи на труднощі, аналітики вбачають перспективу в переході до екологічної металургії. Україна має потенціал стати головним постачальником сировини для виробництва DRI (заліза прямого відновлення). Для цього необхідно $11 млрд капітальних інвестицій та доступ до європейських програм “зеленого” фінансування.
Минулого року ГМК забезпечив 15,2% валютної виручки ($6,4 млрд) і 18,3% усіх промислових капіталовкладень. Найбільші компанії галузі — «Метінвест», «АрселорМіттал Кривий Ріг», «Інтерпайп», DCH Steel, Ferrexpo — сплатили близько $1 млрд податків.
Жінки у важкій промисловості: від винятку до норми
Війна змінила ринок праці в Україні — і металургія не стала винятком. Сьогодні жінки не лише працюють в офісах, а й займають місця в цехах, шахтах і на складних виробництвах. У компанії «Метінвест» частка жінок у штаті вже сягає 30%.
Яскравий приклад — перша жіноча бригада на шахті в Покровську та жінки на технічних посадах: машиністки крана, електромонтерки, слюсарки. Вони працюють нарівні з чоловіками, руйнуючи стереотипи й відкриваючи шлях новому поколінню професіоналок.
Історія Олесі Голуб: від мрії стати лікарем — до доменної печі
Олеся Голуб — героїня проєкту “Вітер змін” у Vogue Ukraine — вже понад 20 років працює на комбінаті Каметсталь. Раніше вона мріяла про медицину, але обрала іншу форму народження — виплавку сталі.
Починавши з фізичної праці у доменному цеху, вона згодом перейшла до адміністративної роботи. А нещодавно — стала майстринею виробництва. «Я відповідала за документи, а тепер — за життя людей», — ділиться вона.
Її історія — це не лише приклад особистої трансформації, а й уособлення нової епохи української металургії: коли традиційна важка індустрія потребує нових людей, нових підходів і нових символів сили.