Україна взяла на себе податкові зобов’язання в межах домовленостей із Міжнародним валютним фондом щодо нової кредитної програми. Як уточнює РБК-Україна, у документі окреслені зміни, що стосуються цифрових платформ, посилок із-за кордону та умов роботи ФОП на спрощеній системі.
Програма кредитування строком на 4 роки передбачає обсяг фінансування у 8,2 млрд доларів. У Нацбанку її називають ключовим елементом фінансової підтримки, адже саме вона відкриває доступ до інших джерел зовнішніх коштів, загальна сума яких може сягнути 137 млрд доларів протягом наступних чотирьох років. У МВФ наголошують, що Україна має розширити податкову базу, оподаткувавши доходи з цифрових платформ, усунувши лазівки при імпорті споживчих товарів та скасувавши пільги під час реєстрації платників ПДВ. До цього переліку входить і запровадження податків на недорогі посилки, що надходять громадянам із-за кордону, а також оподаткування діяльності на онлайн-платформах, зокрема водіїв сервісів Uber або Uklon. Третім пунктом став намір застосувати ПДВ до ФОП на спрощеній системі, чиї річні доходи перевищують один мільйон гривень.
Оподаткування посилок із-за кордону неодноразово обговорювалося в уряді та парламенті. Наразі податки застосовуються до відправлень вартістю від 150 євро, на які діють ПДВ 20% та мито 10%. Велика частина неоподатковуваних відправлень – це покупки товарів на китайських платформах Temu або AliExpress. За оцінкою економіста та експерта CASE Україна Олега Гетмана, обсяг таких посилок цього року складе близько 80 млрд грн, а їх масовість створює нерівні умови конкуренції для українських виробників, що змушені включати ПДВ у ціну. Експерт пояснює, що існують і схеми масових закупівель через одну особу, коли товари фактично призначені для подальшої реалізації, що він називає “поштовою контрабандою”. Україна планує впровадити європейську модель, за якою іноземні платформи самі сплачують податки після реєстрації дочірніх структур. За даними джерел РБК-Україна, питання встановлення порога для неоподатковуваних посилок все ще обговорюється.
Оподаткування діяльності через онлайн-платформи стане ще одним напрямом змін. Мова йде про OLX, Uber, Uklon, Kabanchik, Bolt та Glovo. Наразі у парламенті зареєстрований законопроєкт, що передбачає ставку 10%, яка складається з 5% податку на доходи фізичних осіб і 5% військового збору. За оцінками Мінфіну, це може принести близько 14 млрд грн щороку. Водночас постало питання, як відокремити разові продажі чи поодинокі поїздки від систематичної діяльності, що є бізнесом. Розглядають два варіанти: запровадження ліміту у три продажі на рік та встановлення порога 2 000 євро, який підтримав парламентський комітет з фінансів і податкової політики. Старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський наголошує, що фінансовий критерій є значно адекватнішим, а підприємці можуть вибирати між сплатою 10% або реєстрацією як ФОП третьої групи зі ставкою 6%. При цьому деякі платформи можуть перекласти частину податкового навантаження на себе, що фактично зменшить суму для користувачів до близько 5%.
За даними експертів, через цифрові платформи нині працює приблизно 400 тисяч людей. Олег Гетман зазначає, що новий механізм дозволить їм продовжити діяльність без обов’язкової реєстрації як ФОП, адже звітність передаватимуть самі платформи, а доходи таких користувачів стануть повністю легальними і придатними для отримання кредитів. Він та Володимир Дубровський підтримують необхідність запровадження податку, пропонуючи натомість зберегти лише ліміт 2 000 євро та відмовитися від обмеження за кількістю продажів. Після завершення війни економісти вважають можливим повернути ставку до 5%, прибравши військовий збір.
Найбільші суперечки викликає норма щодо ПДВ для ФОП зі спрощеною системою, якщо їхній дохід перевищує один мільйон гривень. Дубровський називає такий поріг неприйнятним і прогнозує, що підприємці або підуть у тінь, або приховуватимуть доходи. Він нагадує, що спроби обмежити спрощену систему у 2010 році закінчилися “податковим майданом”. На думку Гетмана, жоден підприємець свідомо не перевищуватиме встановлений мільйон, а Мінфін при підготовці норми не врахував поведінкових ризиків. Запровадження ПДВ потребує ведення бухгалтерії, а додаткові витрати на бухгалтерів оцінюють як значні для мікробізнесу.
У багатьох європейських країнах пороги для ПДВ сягають 85-100 тисяч євро. Дубровський вважає, що в Україні оптимальним рівнем має стати 6,6 млн грн і називає проєкт у поточному вигляді “злочинним рішенням”. Схожі застереження містяться і в листі до влади, який підписали 14 провідних економічних аналітичних центрів. У ньому зазначено, що станом на 2024 рік 664 тисячі ФОП мали дохід від одного мільйона гривень, а увагу слід зосередити не на розширенні податкової бази, а на якісному адмініструванні існуючих зборів та боротьбі з “сірим імпортом” і зарплатами в конвертах.
Серед депутатів також пролунала критика порога в один мільйон гривень, і, як зазначає Гетман, питання до кінця року зняли з порядку денного, хоча Мінфін наполягав на його ухваленні. За інформацією джерел РБК-Україна, повернутися до нього планують у січні. Міністр фінансів Сергій Марченко говорив, що наступний рік стане перехідним, а введення ПДВ очікується у 2027 році. Він також наголосив, що міністерство почало консультації з бізнесом щодо лімітів і що питання розглядатимуть ретельно. Позиція відомства полягає у тому, що підприємці, які користуються спрощеною системою для зменшення податків чи “сірого імпорту”, не повинні мати переваг.
Хоча оподаткування платформ та посилок експерти вважають обґрунтованим, втручання у спрощену систему для ФОП, на їхню думку, може збільшити тінізацію економіки. Тому, як підсумовують аналітики, важливо не лише впроваджувати нові податки, але й зосереджуватися на боротьбі зі схемами, що перешкоджають ефективному збору чинних платежів.