Радіо Свобода з’ясувало, що дрони, системи радіоелектронної боротьби та обладнання для доступу до супутникового інтернету Starlink надходять до російських військових не лише через комерційні структури, а й за участю найбільшої кіностудії Росії та низки музейних установ. Такі поставки стали можливими після ухвалення урядової постанови 2022 року, яка дозволила закуповувати для мобілізованих товари подвійного призначення. У липні 2024 року Карен Шахназаров, який очолює «Мосфільм», був внесений до санкційних списків ЄС.
У листопаді 2024 року Володимир Путін у Кремлі приймав гендиректора кіноконцерну Карена Шахназарова, давнього прихильника «СВО» та активного учасника російських політичних телепрограм. Єдині публічно відомі деталі цієї розмови стосувалися передачі кіноконцерном танків і техніки, що зберігалася на студійній базі.
«Ми надали благодійну допомогу на вісім мільйонів цього року, зокрема для потреб «СВО» – шість мільйонів. До речі, у 2023 році ми передали збройним силам 28 танків Т-55, вісім танків ПТ-76, шість БМП і вісім тягачів, які у нас зберігалися на військово-технічній базі. Я дізнався, що є потреби, зв’язався з Міністерством оборони – забрали ці машини»,
повідомив він Путіну. Новини про передачу танків швидко з’явилися у російських ЗМІ, так само як і згадки про збори гуманітарної допомоги на сайті студії. Втім, там не вказували, що вже у 2023 році «Мосфільм» почав закуповувати дрони та РЕБ під виглядом «допомоги» мобілізованим.
Ще до повномасштабного вторгнення російська влада засекретила більшість закупівель, пов’язаних з військовою сферою. Після оголошення мобілізації у 2022 році регіонам дозволили купувати за бюджетні кошти екіпірування і техніку для мобілізованих: від безпілотників до тепловізорів і приладів нічного бачення. Цю постанову підписав прем’єр Михайло Мішустін, а проводити такі закупівлі мали саме підпорядковані регіонам держустанови.
Попри те що мобілізаційні процеси стихли, механізм продовжував працювати й надалі. З червня 2024 року до жовтня 2025-го «Мосфільм» придбав у кількох постачальників дрони DJI Mavic T3 та різні системи РЕБ приблизно на 6 мільйонів рублів. Пояснити це потребами зйомок було б складно: закуповували не базові варіанти, а найдорожчі моделі з тепловізорами, які активно використовують обидві сторони фронту.
Шахназаров під час зустрічі з Путіним заявив, що студія надала «благодійної допомоги» на ті ж 6 мільйонів рублів. Однак аналіз закупівель показує: у 2024 році на дрони й РЕБ було витрачено приблизно 4 мільйони, а після перерви восени 2025 року студія знову придбала два DJI Mavic на 1 805 000 рублів. Разом із безпілотниками закуповували й обладнання РЕБ – «Булат», Asel, «Ромашка» та «Капюшон».
На порталі держзакупівель ці операції не відображені, а агрегатори, як-от «Ростендер» і «Закупки 360», так само не містять більшості записів. «Мосфільм» не прокоментував цілі цих закупівель у відповідь на запит Радіо Свобода. Водночас дослідникам вдалося встановити: подібні дії здійснювали й культурні установи Ленінградської області, купуючи для армії не лише дрони, а й термінали Starlink, офіційно заборонені у РФ.
Радіо Свобода зафіксувало діяльність трьох музеїв у Ленобласті, які у 2024 – 2025 роках регулярно купували техніку для «потреб СВО», де прямо зазначали призначення обладнання. Серед закупівель – дрони, РЕБ, комплекти Starlink для підключення супутникового інтернету.
Найбільші видатки мав Виборзький об’єднаний музей-заповідник, до якого входять Виборзький замок, кілька історичних локацій у місті та фортеця Корела. У березні 2025 року на проблему звернуло увагу видання «Бумага». Відтоді музей здійснив щонайменше п’ять закупівель військової техніки, а наприкінці жовтня 2025 року оголосив конкурс на придбання DJI Mavic 3T з тепловізором – такої ж моделі, яку регулярно купував «Мосфільм».
Окрім цих дронів, музей із жовтня 2024 року замовляв Starlink V3.0, станції РЕБ, радіостанції TYT MD-390, засоби виявлення БПЛА та навіть мотоцикли. Всього витрати склали понад 5 мільйонів рублів. Загальний обсяг конкурсів із його участю за цей період перевищив 160 мільйонів рублів. Попри пільги для «учасників СВО», жодна інформація про технічну допомогу військовим на офіційних ресурсах музею не з’являлася.
Постачальники обладнання, окрім одного випадку, залишаються невідомими. Винятком стала закупівля дронів у ФОП із Бєлгородської області. Хто саме продав музею Starlink, не повідомляється, але на російському ринку його пропонують десятки посередників, а працює він у прифронтовій зоні без обмежень. Акаунти для обладнання зазвичай реєструють на мешканців країн ЄС. Спроба обмежити доступ до системи через компанію Ілона Маска не дала значних результатів, адже будь-яке блокування впливає і на українську армію, що активно використовує Starlink.
Ще дві установи Ленінградської області у 2025 році також купували техніку «для потреб СВО». Парк Монрепо у вересні уклав контракт на 510 тисяч рублів, хоча зміст постачання не оприлюднили. За пів року до того аналогічну закупівлю на 1,5 мільйона оголосили, але згодом визнали такою, що не відбулася.
У вересні 2025 року 875 тисяч рублів на «технічні засоби для гуманітарної допомоги військовослужбовцям, які перебувають у зоні «СВО»» витратило «Музейне агентство». Воно опікується трьома десятками регіональних музеїв, серед яких Ладозька фортеця та фортеця в Івангороді. І ці поставки також не були згадані публічно.