Ідея створення демілітаризованої зони на Донбасі розглядається Україною як один із можливих, але складних варіантів у межах нового мирного плану. Радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк пояснив, що йдеться про відведення українських і російських військ по обидва боки лінії фронту з подальшим контролем міжнародних сил, зокрема за участі США, однак остаточного рішення Київ наразі не ухвалив.
Про такі обговорення повідомило французьке видання Le Monde.
Як зазначається у публікації, українська сторона погодилася розглядати один із ключових пунктів перемовин зі США та Росією – можливість запровадження демілітаризованої зони на Донбасі. У країнах Європи цю ідею підтримали, вбачаючи в ній шлях до припинення майже чотирирічної війни. Відповідне положення включили до мирного плану США, який, за даними видання, був доопрацьований президентом України Володимиром Зеленським і переданий президентові США Дональду Трампу ввечері 10 грудня. До підготовки документа також долучилися президент Франції Емманюель Макрон, прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.
У баченні Києва демілітаризована зона має означати відхід обох армій від чинної лінії зіткнення на Донбасі. Контроль над територією можуть здійснювати міжнародні сили, у складі яких передбачається участь США, що, за задумом, має запобігти новим проявам російської агресії.
«Демілітаризована зона має існувати по обидва боки лінії. Потрібно логічно і юридично визначити, чи мають бути виведені всі види озброєнь, чи лише важке озброєння. Щоб запобігти можливим порушенням, мають бути присутні представники моніторингових місій і іноземний контингент, який стежитиме за дотриманням принципів та угод. (…) Це природний формат завершення конфлікту, зважаючи на те, що частина території, на жаль, залишиться під фактичною окупацією Росії, і лінія розмежування все одно буде встановлена», – розповів Михайло Подоляк.
Радник голови ОП наголосив, що необхідно чітко визначити формат участі третьої сторони у контролі за виконанням домовленостей. За його словами, Україна в ідеалі хотіла б бачити США у складі місії, яка відповідала б за спостереження, розвідку, контроль дотримання угод, недопущення несанкціонованих переміщень військ та нагляд за лінією розмежування.
Такий механізм у матеріалі порівнюється з демілітаризованою зоною між Північною та Південною Кореями, створеною у 1953 році після підписання перемир’я. Корейська DMZ має 4 км завширшки та близько 250 км завдовжки, тоді як український формат, імовірно, буде значно масштабнішим.
У статті також підкреслюється, що для Володимира Зеленського подібна територіальна поступка є вкрай болісною, проте вона дозволяє уникнути фактичної капітуляції, на якій наполягає Москва. Зокрема, йдеться про вимоги Росії передати їй ті райони Донбасу, які нині перебувають під контролем України, а це приблизно 20% Донецької області. Такий сценарій для українського президента є неприйнятним, адже проти будь-яких актів «здавання» виступають і військові, і суспільство.
Михайло Подоляк уточнив, що документ, переданий Сполученим Штатам, складається з трьох частин. Перша містить близько 20 пунктів щодо умов завершення війни. Друга присвячена формуванню нової системи європейської безпеки після війни та гарантіям, які мають унеможливити майбутні російські наступи. Третій розділ стосується відновлення України, її економіки та оборонного потенціалу.
«Агресор має брати участь у фінансуванні реконструкції – це обов’язкова умова завершення війни. Інакше агресор отримає лише вигоду від конфлікту й не матиме жодного стримувального фактора», – наголосив Подоляк.
Водночас радник президента України з комунікацій Дмитро Литвин звернув увагу, що Le Monde не зовсім коректно передало позицію радника голови ОП, подаючи її так, ніби Україна вже погодилася на демілітаризовану зону.
«Михайло їм сказав загалом те, що обговорювати можна різні речі, але питання завжди в деталях, як це може працювати. Чи погодилась Україна чи не погодилась – може вирішуватися тільки на найвищому політичному рівні чи народом України, вчора президент про це сказав журналістам», – зауважив Дмитро Литвин.
Один із європейських дипломатів, коментуючи ситуацію, зазначив, що поступки, на які йде Зеленський, є надзвичайно складними, а розділи про гарантії безпеки та реконструкцію виконують роль своєрідних «втішних призів», покликаних полегшити сприйняття рішень.
Раніше Зеленський заявляв, що США пропонують створити «вільну економічну та демілітаризовану зону» на сході України, допускаючи вихід російських військ із частини північних регіонів за умови збереження їхньої присутності на півдні. За таким сценарієм російські війська залишили б Сумську, Харківську та частину Дніпропетровської областей, але продовжили б перебування у Херсонській та Запорізькій.
Для узгодження позицій 13 грудня може відбутися зустріч у Парижі за участю США, Німеччини, Великої Британії, Франції та України. Через два дні Фрідріх Мерц пропонує провести переговори вже на рівні лідерів у Берліні разом із Дональдом Трампом. На запитання про можливу участь у такій зустрічі президент США відповів:
«Побачимо, що нам несе майбутнє», – заявив Дональд Трамп, додавши, що не хоче «витрачати свій час».
Видання також нагадує, що американський лідер висунув Києву ультиматум до Різдва, що посилило напруження, хоча, за словами народного депутата України Олександра Мережка, «Зеленський не піддається американському тиску».
«Якщо Трамп нас покине, він матиме імідж Чемберлена – „винного“, який підписав Мюнхенські угоди», – сказав Мережко.
Нардеп наголосив, що, попри всі зусилля України, досягти порозуміння з президентом Росії Володимиром Путіним неможливо.
«Українці хочуть жити, а Путін хоче нас убити», – підсумував Олександр Мережко.