Рішення про зменшення американського військового контингенту в Румунії поставило питання щодо стійкості оборонної ситуації в Чорноморському регіоні. Цей процес важливий як для самої Румунії, так і для сусідніх Молдови та України, оскільки ризик ескалації російської агресії лише зростає.
Кількість військових США в Румунії відносно помірна: у країні перебуває приблизно 2000 американських солдатів. На базі Михайла Когелнічану зосереджено понад 1700 військових, на об’єкті Девеселі близько 200, а ще понад сотня дислокується на авіабазі Кимпія-Турзій.
При цьому зменшення чисельності стосується не лише Румунії, адже рішення вплинуло на ротацію підрозділів у кількох країнах НАТО.
«Ми говоримо не про виведення американських військ, а про зупинення ротації бригади, яка мала підрозділи в кількох державах НАТО: Угорщині, Словаччині, Болгарії, Румунії. Приблизно 1000 американських солдатів залишаться в Румунії, щоб сприяти стримуванню будь-яких загроз і надалі виконувати зобов’язання США щодо регіональної безпеки», – заявив міністр оборони Румунії Іонуц Моштяну.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заспокоїв союзників, підкресливши, що ці зміни не вплинуть на оборонну спроможність Альянсу. Він наголосив, що коригування американської військової присутності в Європі – нормальна практика, а кількість військ у регіоні все одно перевищує рівень, який був до 2022 року.
Попри це, загрози від Росії за останні роки значно посилилися. У НАТО виникає питання: чи достатньо темпи адаптації відповідають викликам, що зростають?
Саме європейські посадовці неодноразово попереджали про підготовку Москви до можливого зіткнення з країнами Альянсу. Нещодавня заява міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса стала черговим сигналом.
«Ми завжди виходили з того, що це може статися близько 2029 року. Тепер з’явилися оцінки, що це можливо вже 2028-го, а окремі військові експерти взагалі вважають, що в нас було останнє мирне літо».
Румунія вже має досвід реальних загроз – спроби російського втручання в президентські вибори та випадки порушення її повітряного простору безпілотниками. Ситуація може погіршуватися, якщо на це реагувати лише спостереженнями.
Хоча українські Сили оборони змусили російські кораблі залишатися в порту Новоросійська, що стабілізувало торгівлю в Чорному морі, ризик повітряних атак у північно-західній частині регіону зростає.
Скорочення американських військ може стати сприятливим сигналом для Москви. Тим часом адміністрація США на чолі з Трампом давно наполягає на збільшенні європейських оборонних бюджетів і наголошує на відповідальності країн НАТО за власну безпеку. Європейські партнери мають компенсувати створений вакуум.
«До кінця цього року та наступного року ми побачимо… сильнішу присутність НАТО в Румунії та сильнішу здатність НАТО втручатися у випадку, якщо Румунія зазнає прямої загрози», – зазначила міністерка закордонних справ Румунії Оана Цою.
Таким чином, очікується, що американських солдатів частково замінять європейські підрозділи. Франція вже підтвердила свою підтримку.
«Кількість військових, які перебувають у Румунії, була збільшена. Франція збереже присутність на рівні, вже встановленому в межах Альянсу».
Однак адаптація НАТО до нової реальності потребує часу – як для технічного переоснащення, так і для корекції планів та логістики. У цей момент єдиним реальним бар’єром російській воєнній машині залишається Україна.
У такій ситуації постає питання: як скорочення американської присутності в Румунії позначиться на регіональній безпеці та чи можливий новий альянс у тристоронньому форматі?
Ідея «Одеського трикутника» – формату співпраці України, Молдови та Румунії – знову набуває актуальності, з огляду на виклики для трьох країн.
Політична аналітикиня фонду Демократичні ініціативи Маріанна Присяжнюк підкреслює, що загрози стимулюють до пошуку спільних рішень.
– Виведення частини американських військ із чорноморського регіону дійсно підштовхує до роздумів, чи не варто прифронтовим державам самостійно тісніше згуртуватися задля колективної безпеки…
За її словами, Румунія має потужні можливості та членство в НАТО, що є важливим ресурсом для Молдови, яка зберігає нейтральний статус, а Україна – у стані війни – має унікальний бойовий досвід. Вона зазначає, що з 2022 року три країни вже активно співпрацюють у межах «Одеського трикутника».
Перший президентський саміт у 2025 році заклав основу для інституціоналізації формату, створення координаторів та визначення напрямів майбутньої взаємодії.
Проте, за її оцінкою, повноцінний оборонний союз малоймовірний через чинне членство Бухареста в НАТО та нейтралітет Молдови. Водночас три країни можуть поглиблювати співпрацю у сфері безпеки без юридичного оформлення нового військового блоку.
Директор Інституту європейських досліджень Молдови Віталій Марінуца вважає, що нинішня корекція американської присутності хоч і має символічний ефект, але не загрожує боєздатності НАТО в регіоні.
– Очевидно, що США остаточно ухвалили рішення скоригувати чисельність своїх збройних сил у Європі шляхом ротації однієї з бригад…
Він зазначає, що реальна військова сила ЄС і НАТО залишається значною, а французька місія Mission Eagle готова компенсувати дефіцит американських сил. На його думку, у майбутньому може бути створений союз для гарантування безпеки трьох країн, якщо така політична воля з’явиться.
Президент Інституту глобальної політики Олег Березюк розглядає скорочення американського контингенту як серйозний ризик для регіону. На його думку, Росія прагне відновити свій вплив у Європі силовими методами.
– Україні, Румунії і Молдові треба уже зараз об’єднувати зусилля і створювати спільну систему регіональної безпеки…
Він також звертає увагу на активність РФ у спробах втручання у вибори в Румунії та Молдові. На його переконання, нейтральний статус Молдови не забезпечує захисту від таких загроз, тоді як регіональне об’єднання могло б стати дієвим механізмом стримування агресії.
Формат «Одеського трикутника» вже став першим реальним кроком, проте, за словами експертів, країнам варто розширювати напрями співробітництва та залучати нових партнерів у Балто-Чорноморсько-Каспійському регіоні.