Щомісячна мобілізація в Україні охоплює близько 30 тисяч людей, однак лише частина з них у підсумку доходить до бойових посад у підрозділах Сил оборони. Про особливості цього процесу розповів директор фонду допомоги армії «Повернись живим» Тарас Чмут в інтерв’ю «Суспільному».
Як зазначив фахівець, уже під час перебування у навчальному центрі деякі мобілізовані надають чинні документи, які підтверджують, що вони не підлягали призову. За його словами, такі ситуації трапляються регулярно, і він навів приклад одного з чоловіків, який має п’ятьох дітей та неодноразово повідомляв про це у ТЦК, на ВЛК і в розподільчому центрі, але його слова не врахували.
«У того, наприклад, п’ятеро дітей. Він про це говорив у ТЦК, там ніхто не слухав. Він про це говорив на ВЛК, там ніхто не слухав, він про це говорив у розподільчому центрі, там казали: приїдеш в „учебку“, там розберешся. Він приїхав, жінка відправила документи – так, ось п’ятеро дітей, будь ласка, відправляйте мене додому», – наводить приклад Чмут.
Окремо він звернув увагу на тих, хто ще до початку навчання або вже прибувши до центру залишає частину без дозволу. За словами Чмута, ці люди не бажають проходити службу і покидають місце перебування з різних причин.
Частина мобілізованих, додав експерт, стає для військових частин додатковим тягарем, оскільки йдеться про людей із залежностями чи тяжкими хронічними захворюваннями. Він наголосив, що формальний план мобілізації у ТЦК та СП при цьому вважається виконаним, але таких людей можуть не направляти до підрозділів роками, бо вони фактично не придатні до служби.
Ще однією групою, за словами Чмута, є мобілізовані, які приносять довідки про стан здоров’я та ініціюють повторні ВЛК або звернення до госпіталю. У результаті вони місяцями або й роками перебувають у медичній системі Збройних сил, проходячи лікування, оскільки тривалий час не піклувалися про власне здоров’я.
Тарас Чмут підкреслив, що всі ці категорії військовозобов’язаних створюють значне навантаження на адміністративні служби та систему забезпечення. За його оцінкою, утримання таких осіб може коштувати державі десятки мільярдів гривень на рік, тоді як бойові частини від цього не отримують підсилення. Як підсумував експерт, з 30 тисяч мобілізованих до бригад доходить приблизно 20 тисяч, і серед них велика кількість тих, хто є лише обмежено придатним і не може виконувати бойові завдання.