Кожної неділі Кривий Ріг нагадує про те, що війна — це не лише зведення з фронту, а й тисячі особистих трагедій. Чергова мирна акція на підтримку полонених та зниклих безвісти захисників об’єднала корінних містян та людей, для яких місто стало новим домом після евакуації.
Традиційною локацією для зустрічі стало кільце 95-го кварталу. Саме тут 18 січня небайдужі люди вишикувалися вздовж проїжджої частини, нагадуючи водіям та перехожим про тих, чия доля досі лишається невідомою. У руках учасників — плакати, державні прапори та світлини воїнів, яких не бачили місяцями, а іноді й роками.
Для багатьох присутніх участь у заході — це не просто громадянська позиція, а єдиний спосіб впоратися з невідомістю. Журналісти зафіксували історії людей, які попри всі випробування продовжують вірити у диво:
- переселенка Надія з Дружківки, яка приїхала до міста у 2023 році, шукає свого свекра-військового;
- криворожанка Любов, чий син зник безвісти ще у 2024 році, щотижня виходить на вулицю, аби його ім’я не зникло з інформаційного простору;
- десятки інших родин, які об’єдналися у спільній боротьбі за повернення своїх близьких.
«Ми його шукаємо та віримо, що знайдемо його у полоні. Надію не потрібно втрачати, тому що я сама Надія. Батьки дали мені таке ім’я, тому я сподіваюсь — ми все зможемо побороти», – ділиться своєю історією переселенка з Донеччини.
Такі акції стали частиною соціального життя міста. Вони демонструють неймовірний рівень солідарності: люди, які самі втратили все через бойові дії, знаходять сили підтримувати інших. Основний меседж залишається незмінним — суспільство не має права забувати про тих, хто перебуває в неволі або вважається зниклим.
Ці щотижневі зібрання триватимуть і надалі. Рідні захисників наголошують, що чекають додому абсолютно кожного, і закликають усіх мешканців міста долучатися до мовчазного, але потужного нагадування про ціну нашої свободи.

