Із 2026 року Україна може втратити мільярди доларів через повноцінне запровадження механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM) у ЄС. За оцінками GMK Center, протягом 2026–2030 років це обійдеться українській економіці у $7,2 млрд ВВП, а експортні втрати сягнуть $4,7 млрд, з яких більшість — у металургійному секторі.
Секторні ризики: металурги у центрі вразливості
Механізм CBAM стосується продукції з високим вуглецевим слідом, зокрема сталі, цементу, добрив та алюмінію. Українські експортери, орієнтовані на ринок ЄС, опиняються під потужним фінансовим тиском.
Очікувані втрати металургії до 2030 року:
- прокат — $899 млн;
- сталеві напівфабрикати — $558 млн;
- чавун — $96 млн;
- труби — $39 млн;
- інші металопродукти — $25 млн.
Уже 2026 року CBAM-виплати для українських виробників сталі та чавуну можуть перевищити $311 млн. Із роками ця сума лише зростатиме — ЄС планує підвищити вартість квот на викиди СО₂ та скорочувати безоплатні дозволи.
Наслідки для ринку включають не лише прямі втрати. Виробники будуть змушені шукати нові ринки збуту, модернізувати ланцюги постачання та конкурувати з більш «зеленими» європейськими компаніями. Без модернізації виробництва частина українського експорту втратить конкурентоспроможність.
Можливість відтермінування є, але Україна не подала запиту
Європейська комісія готова надати Україні виняток з дії CBAM до 1 лютого 2027 року. Це дозволило б виграти час для адаптації бізнесу та уникнути різких економічних втрат. Втім, офіційний запит до Брюсселя досі не надіслано, хоча такий варіант передбачено статтею 30.7 Регламенту CBAM у випадку форс-мажору.
«Агресія РФ підпадає під критерії непередбачуваних подій, тож держава має всі юридичні підстави вимагати відтермінування», — наголошують у GMK Center.
Експерти підкреслюють, що реалізація цього механізму вимагатиме кількох етапів узгоджень і рішень на рівні ЄС, тому кожен втрачений місяць зменшує шанси України на вигідні умови.
Немає політики — немає захисту
Критика лунає і з приводу відсутності державної стратегії щодо CBAM. Як зазначає директор GMK Center Станіслав Зінченко, на відміну від країн-членів ЄС та їхніх партнерів, в Україні досі не розроблено жодного офіційного документу — ні аналітичного звіту, ні дорожньої карти, ні «policy paper».
«В усіх торгових партнерів ЄС є десятки таких документів. В Україні — жодного», — заявив Зінченко.
Наразі Міністерство економіки лише готує запит до Єврокомісії щодо загального винятку та окремо щодо електроенергії. Однак пріоритетом Києва залишається захист безмитного режиму для аграрного експорту, що відсунуло питання CBAM на другий план.
Часу залишається обмаль — щоб уникнути критичних втрат, Україна має завершити формування запиту протягом найближчих 4–5 місяців. Інакше вже з 2026 року нові вуглецеві правила можуть стати торговим бар’єром на ключовому експортному напрямку до ЄС.