Стенограми зустрічей Володимира Путіна з президентом США Джорджем Бушем у 2001 та 2008 роках демонструють, що заперечення української державності стало частиною кремлівської ідеології задовго до повномасштабної війни.
Документи, оприлюднені США, підтверджують — війна проти України не була реакцією на Революцію Гідності або «помилки Заходу», а продиктована імперськими амбіціями Москви.
«Путін заперечив право України на існування у 2001 році. За 21 рік до повномасштабного вторгнення. Першопричиною завжди була і залишається імперська пухлина в російських головах»
«Штучна держава»: що казав Путін у 2001 році
На початку свого президентства Путін намагався переконати Буша, що Україна не є повноцінною державою. Він заявляв, що вступ Києва до НАТО неминуче спровокує конфлікт і наводив історичні аргументи на підтримку своєї тези.
- Західні регіони нібито відійшли від Польщі, Румунії та Угорщини після Другої світової війни.
- Східні області нібито були передані Росією у 1920–1930-х роках.
- Крим нібито передали у 1956 році.
- Третина населення України — росіяни, що нібито створює загрозу через ставлення до НАТО.
Погрози 2008 року
Через сім років риторика Путіна стала агресивнішою. Під час нової зустрічі з Бушем він повторював тези про «штучність» України та прогнозував її розкол. Вже тоді прозвучали прямі погрози, які передували гібридній та повномасштабній агресії.
«Росія працюватиме над тим, щоб запобігти розширенню НАТО. Росія постійно створюватиме тут проблеми»
Стенограми підтверджують, що імперські амбіції Кремля і відмова визнавати українську націю були фундаментальною частиною політики Росії ще задовго до початку відкритої війни.