Москва розгорнула масштабну кампанію тиску на Вашингтон, намагаючись заблокувати підписання безпекових угод між США та Україною. Напередодні вирішальних переговорів в ОАЕ російські посадовці вдалися до звичного інструментарію – погроз ядерною ескалацією та пропозицій сумнівних бізнес-проектів.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) фіксують різку відмову РФ приймати будь-які західні гарантії безпеки для Києва. Російське МЗС відкрито називає іноземні контингенти в Україні «законними цілями» та лякає світ початком глобального конфлікту між ядерними державами. Така риторика, на думку експертів, є частиною когнітивної війни.
«ISW продовжує оцінювати, що Росія навряд чи застосує ядерну зброю в Україні чи деінде, і що такі загрози є частиною зусиль когнітивної війни, спрямованих на підрив надання західних гарантій безпеки Україні», – зазначають аналітики у своєму звіті.
На фоні заяв Володимира Зеленського про повну готовність безпекового документа до підписання, Кремль висуває власні умови, які виходять далеко за межі українського питання. Москва вимагає перегляду відносин з НАТО та Заходом у цілому, підкреслюючи, що лише повне виконання її воєнних цілей може стати основою для «прийнятного» миру.
Росія намагається нав’язати свій сценарій миру
Особливу увагу привертає таймінг російського тиску. Переговори 4 – 5 лютого в Абу-Дабі збігаються з критичною датою – завершенням терміну дії Нового договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (СНО). Використовуючи цей фактор, заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков почав активно хизуватися «високомодернізованою ядерною тріадою».
Паралельно з погрозами Росія намагається застосувати тактику «м’якої сили», пропонуючи США переключити увагу з війни на прибуткові сфери. Стратегія Кремля виглядає наступним чином:
- Використання ядерної риторики для залякування Білого дому та зриву підписання гарантій безпеки Україні.
- Спроба виторгувати поступки щодо українських територій в обмін на стабільність у сфері стратегічних озброєнь.
- Пропозиція спільних проектів у галузі видобутку вуглеводнів та рідкісноземельних металів, де інтереси «великих держав» нібито збігаються.
Фактично Москва прагне обміняти безпеку України на економічні вигоди для Вашингтона. Натякаючи на непотрібність гонки озброєнь, Кремль намагається переконати США, що нормалізація відносин можлива лише за умови ігнорування українських інтересів та прийняття російських ультиматумів щодо розширення Альянсу.
Залишається відкритим питання, чи піддасться адміністрація США на цей подвійний тиск, де ядерний шантаж чергується з обіцянками взаємовигідних контрактів у сировинному секторі.

