Діти під час війни часто відчувають страх та тривогу: кожна дія може викликати паніку, або ж дитині стає байдуже на все навколо. Психологиня Олена Пуліна з Дніпра пояснює, що через вторгнення армії РФ діти втрачають відчуття безпеки, що призводить до виснаження нервової системи.
Фахівчиня зазначила, що ця проблема стосується не лише дітей, які залишаються в зоні бойових дій, а й тих, хто виїхав за кордон на початку повномасштабного вторгнення.
Як розпізнати травму у дитини
На перший погляд дитина може виглядати нормальною, але варто звертати увагу на особливості поведінки. За словами Олени Пуліної, нічні пробудження, скрегіт зубами, надмірна реакція на дрібниці або навпаки замикання в собі свідчать про глибоку травму.
“Якщо ми візьмемо піраміду Маслоу, безпека – це другий рівень. Для того, щоб дитина функціонувала та розвивалася, цей рівень має бути забезпечений. Якщо безпека постійно під загрозою, мозок ніколи не розслабляється, і ми живемо у постійній напрузі”, – пояснює психологиня.
Ознаки виснаження
Психологиня виділяє два типи реакцій дітей на стрес. Перший – цинізм і нігілізм, коли дитина заперечує страх, намагаючись здаватися сміливою. Другий – коли дитина визнає свій страх і не може залишитися сама в кімнаті без дорослих.
Гіперактивність також є ознакою стресу. “Після обстрілу дитина може спочатку зжатися, а за годину-дві починає активно рухатися по кімнаті, рухати предмети. Це спосіб нервової системи відновитися”, – зазначає Пуліна.
Як допомогти дитині
1. Домашні ритуали та стабільність
Дитина повинна знати розпорядок свого життя. Наприклад, після школи – обід, потім спільна вечеря. Обійми та розмови дуже важливі для відчуття безпеки.
2. Дозволити проявляти емоції
Дайте дитині право на будь-яку поведінку, якщо вона не шкодить іншим. Можна дозволити покричати чи поплакати, щоб знизити напруження.
3. Легалізувати страх
Важливо обговорювати страхи, показувати, що це нормальна реакція, та навчати справлятися з ними. Якщо симптоми тривають більше трьох тижнів, психолог радить звертатися до фахівця.
Олена Пуліна підкреслює: увага, підтримка та стабільність вдома допомагають дитині відновлюватися і навчитися жити у стресових умовах без шкоди для психічного здоров’я.