Військовослужбовець із позивним Сушик продовжує боротьбу. Боєць 42 окремої механізованої бригади родом із Сумщини тепер працює майстром із ремонту дронів на Дніпропетровщині. Тяжкі травми ніг та часткова втрата слуху не зупинили чоловіка. Попри перенесену серію складних хірургічних операцій і довгу реабілітацію, він тричі повертався до лав Збройних сил України.
Про загрози з неба, порятунок на підбитому пікапі та пекельний Серебрянський ліс розповіло Суспільне.
До початку великої війни чоловік пройшов строкову або контрактну службу у Національній гвардії. Щоправда, щойно термін дії контракту завершився, почалося повномасштабне вторгнення. Захисник одразу вирушив на фронт. Його рідне селище чи місто у Конотопському районі опинилося під ворожою окупацією з перших днів.
Рідні воїна перебували у глибокому стресі та паніці. “Я думаю, вони хотіли якогось захисту”, — згадує боєць. Тож рішення чоловіка знову взяти до рук зброю родина сприйняла з розумінням. Російські війська залишили Сумську область лише після чотирьох місяців важких боїв. На щастя, близькі Сушика залишилися живими.
Військовий шлях захисник починав у звичайній піхоті. Першим серйозним випробуванням для нього став Серебрянський ліс на Лиманському напрямку.
Тоді бойові дії суттєво відрізнялися від теперішніх технологічних протистоянь. Окупанти поводилися вкрай нахабно, визираючи з укриттів, адже постійного нагляду безпілотників ще не було. Ворожі підрозділи підходили впритул. Дистанція у стрілецьких боях іноді становила всього до 90 метрів. Також позиції нещадно накривали міномети та ворожа артилерія.
Саме там піхотинець дістав перше бойове поранення.
Це відбулося під час другого виходу бійця на позиції. Ворожий мінометний снаряд влучив безпосередньо в окоп під час запеклого штурму росіян. Осколки посікли Сушика та кількох його побратимів. Поранені трималися, поки побратими вели ближній бій під прикриттям української артилерії. Коли ситуація стабілізувалася, група евакуації успішно вивела бійців. На відновлення пішло півтора місяця.
Наступною точкою оборони для відновленого солдата стала Кліщіївка. На Донеччині він дістав друге осколкове поранення ніг.
Тоді піхотинець якраз прямував за боєприпасами. Російський безпілотник здійснив скид снаряда прямо перед військовими. Сушик встиг накласти турнікет та дістатися медиків. Поранення виявилося складнішим за попереднє. Лікування у госпіталях тривало близько трьох місяців.
Травми ніг серйозно підірвали здоров’я піхотинця. Пересуватися пішки стало занадто важко. Тож після госпіталю чоловік пройшов перенавчання. Згодом він пересів на FPV-дрони.
У складі екіпажу безпілотників Сушик тривалий час воював на Торецькому та Покровському напрямках. Згодом підрозділ передислокували на Новопавлівку.
Останнє, третє поранення воїн дістав під час планової ротації. На евакуаційну машину екіпажу вилетів ворожий дрон-камікадзе.
Атака була миттєвою. Почувши звук двигуна за лічені секунди, бійці встигли відскочити від багажника пікапа. Вибух стався всередині авто. Осколки поранили особовий склад, навколо палав вогонь. Через контузію Сушик майже повністю втратив слух, усюди була кров. Військові надали собі першу допомогу прямо в укритті.
Понівечений автомобіль дивом завівся. Військові намагалися вирватися з пастки.
Машина заглохла посеред голого поля, коли навколо вже сутеніло. Тільки-но бійці сховалися у рідких лісопосадках, другий безпілотник наздогнав і остаточно знищив пікап. Після цього на захисника чекала чергова серія складних операцій. Для відновлення знадобився довгий курс реабілітації.
За мужність боєць отримав відзнаку міністра оборони України.
Нині Сушик знову у війську. Через фізичні обмеження він більше не може літати, тому ремонтує техніку. “Мені запропонували стати майстром”, — каже він. Військовий розширює штат майстерні для забезпечення фронту справними дронами.
Більше за все чоловік прагне закінчення війни. Він мріє про тишу, спокійне майбутнє без сирен та тривог. Одразу після перемоги майстер планує зателефонувати дружині. Вони хочуть вирушити у довгоочікувану спільну відпустку.
“Хочу, щоб усі жили спокійно”, — ділиться планами захисник. Задля повернення до звичайного буденного життя він і продовжує щодня виконувати свою важливу технічну роботу.