На північних кордонах України спостерігається тривожна динаміка: Білорусь під кураторством Кремля поступово підвищує рівень військової активності. Хоча на даний момент розвідка не фіксує створення ударних кулаків, необхідних для миттєвого вторгнення, загальна картина викликає серйозне занепокоєння у військових аналітиків та дипломатів.
Колишній очільник МЗС Дмитро Кулеба у своєму новому відео на YouTube-каналі детально проаналізував дії режиму Лукашенка, виокремивши п’ять ключових маркерів підготовки до можливої агресії.
Постійні навчання та нагляд РФ
З початком 2026 року білоруська армія перейшла в режим безперервної бойової підготовки. Важливим нюансом є те, що всі маневри підрозділів відбуваються під прямим контролем російських офіцерів. Сама по собі бойова готовність не є оголошенням війни, проте в контексті інших подій цей чинник стає вагомим аргументом на користь теорії про ескалацію.
Окрім регулярних частин, увага прикута і до цивільного сектору. Питання мобілізаційної готовності тепер стосується не лише професійних військових, а й усієї країни загалом.
Мобілізаційні заходи та резерв
Окремим тривожним сигналом став указ Лукашенка про призов офіцерів-резервістів, інформація про який спершу з’явилася в російських медіа-ресурсах. Кулеба підкреслює: хоча такі заходи проводилися і раніше, зараз їх слід розглядати як частину великого пазла загальної мобілізаційної підготовки держави.
За словами дипломата, ігнорувати цей нюанс не можна, адже він доповнює систему розгортання військової машини.
Стратегічні маневри штабів
Поведінка самого Олександра Лукашенка останнім часом виглядає підкреслено демонстративно. Поїздки по військових об’єктах та гучна риторика перед генералітетом можуть здаватися грою на публіку, проте масштабні командно-військові навчання свідчать про реальну роботу.
Але командно-військові маневри великого масштабу – це вже не просто підготовка боєздатності. Це вже відпрацювання взаємодії на рівні штабів і підрозділів
Зміцнення протиповітряної оборони
Наступним етапом підготовки стало активне нарощування сил ППО. Це пряме свідчення того, що Мінськ готується до захисту власного неба від можливих ударів у відповідь, зокрема далекобійних дронів та ракет.
Цей процес не є самостійним: Російська Федерація активно передає союзнику необхідне озброєння та системи. Посилення ППО супроводжується глибшою координацією планів між арміями двох країн.
Наразі взаємодія відбувається переважно на рівні штабного узгодження, а не прямого злиття підрозділів на полі бою.
Кулеба зауважує, що кожен із цих п’яти факторів окремо може не виглядати критичним. Проте їхня сукупність, підкріплена заявами Лукашенка про “підготовку до війни”, формує чітку картину приготувань до ескалації.
Водночас ексміністр вважає, що білоруське керівництво усвідомлює наслідки вторгнення та силу українського спротиву. “Тому я не бачу, що прямо ось-ось почався наступ”, – резюмує він, додаючи, що підготовка триває.
Оцінка безпекової ситуації
Схожу позицію висловлюють і в РНБО. Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко підтвердив, що Росія цілеспрямовано штовхає Білорусь до конфлікту, проте Сили оборони України повністю контролюють ситуацію на кордоні.
Досвідчені військові, як-от офіцер НГУ Андрій Іллєнко, заспокоюють: створити потужне угруповання для великого наступу непомітно неможливо. Будь-яке розгортання військ буде зафіксоване українською розвідкою ще на початкових етапах.